Тридцятий рік

Сім представлених у збірці оповідань належать до найвагоміших текстів повоєнної німецькомовної літератури. Поряд із тематикою насильства, руйнації, намагання не виходити за межі суспільних очікувань, що їх чоловіки зазвичай узгоджують між собою, у майже всіх творах збірки йдеться також про кохання між чоловіком і жінкою, коли і чоловіки, і жінки обирають собі позиції далекі одне від одного і не спроможні скористатися можливостями створювати нові форми стосунків.

Інґеборґ Бахман реабілітує пам'ять своєї неоднозначної епохи – наближає до внутрішнього світу людини загубленої і віднайденої.