Кушмарджак

Ярослав Дорош, дивом уцілілий у боях за Іловайськ, після повернення до рідних П’яних Мостів намагається пристосуватися до звичного життя. Однак пережите на фронті та підживлені війною травми дитинства не дають вирватися із зачарованого кола минулого. Час, улюблена справа і робота над застосунком із ШІ роблять своє, та цей недовгий спокій порушують нове несподіване кохання й місцевий кримінальний авторитет.

Руйнація сім’ї, таємнича смерть колеги, постійні флешбеки війни з привидами минулого, шлях помсти, що не лишає вибору, і почвара з дитячих жахіть, яка знову змушує головного героя з острахом вглядатися в пітьму. Це божевілля чи все відбувається насправді? Проте шляху назад нема. Цього разу він зробить усе правильно.

Це масштабна за обсягом і за змістом історія, яку автор писав і проживав протягом останніх двох років. Ідея роману народилася з його назви — імені напівміфічної почвари, яку автор вигадав іще в дитинстві та чий образ із ним і понині. Це своєрідний «птср-трилер, у якому люди в декораціях вигаданого містечка на київському Поліссі поборюють привидів минулого, множачи нові й нові травми...».