SEO
Допомогти


Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття

Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття
Автор:
Код Товара: 012300
Наличие: Предзаказ
378 ₴
420 ₴

 Авторизоваться для отображения накопительной скидки

Доставка в город (можно изменить на странице оформления заказа)
В отделение Новая Почта
В почтомат
Курьерская доставка
Получение за 1-2 дні Оплата по тарифам службы доставки
Оплата при получении товара, Картой онлайн, Google Pay, Безналичными для юридических и физических лиц, Visa, MasterCard, Apple Pay
Гарантия качества
Мы сертифицированы GMP с рейтингом «А» от Ассоциации натуральных продуктов (NPA).
Анотація

Війна — це завжди боротьба — за себе і з собою. Це душевні метання і звіряче прагнення вижити попри будь-що. Та навіть за таких умов люди намагаються зберегти духовність і культуру. Прикладом цього є тексти антології «Коли говорять гамати», створені під час і після непростих часів визвольної боротьби.

До антології увійшли тексти на довколавоєнну тематику Г. Косинки, Л. Первомайського, В. Підмогильного, І. Сенченка, О. Слісаренка, Г. Тютюнника, М. Хвильового, Ю. Яновського. У них висвітлено атмосферу громадянської братовбивчої війни, червоного терору, навали гітлерівських нацистів і наслідки фашистської політики для всієї Європи, а також поневіряння дітей війни, відірваних від коріння й батьківської землі.

Цитати з книжки

«Україна самою географією приречена на воєнні виклики, тут не можна зоставатися без зброї й забувати про те, що дім має бути фортецею. Фронтир Європи, середохрестя інтересів, криваві землі, імперія, від якої відбиваємося вже кілька століть. Київ пережив навали половців і монголів, росіян і гітлерівців, але не втратив свого державного маєстату й значення. Обидві світові війни пройшли через нашу країну вогняним смерчем, і цей досвід осмислювався у вітчизняній літературі впродовж усього ХХ століття. Саме у воєнній українській прозі вдалося проговорити заподіяні глибокі травми, спробувати шукати відповіді на питання про причини терору і масштаби втрат. Відповіді вимушено часткові, але тема принаймні перестала бути табуйованою».
Віра Агеєва,
літературознавець, критик, професор Національного університету “Києво-Могилянська Академія”.

«Війна. Вона йде по нашій землі, по нашій ниві. Як тяжко думати про це. А втім, шлях наш ніколи не був устелений квітами. Що ж, сподіватимемося, що й у цьому бою ми зуміємо вистояти. Це моя Батьківщина. Такою я її люблю до безтями. Віддати її на поталу ворогові — це живцем лягти у труну, це — одірвати себе од свого ґрунту, од своєї молодості, од батька і матері, од цього сонця, бо нема кращого сонця за те, яке зазирало у нашу колиску і викликало перші гарячі струмені поту від перших спроб праці. Ми битимемося з фашистами не на життя, а на смерть, ми зробимо так, що земля наша стане пеклом для них...»
Іван Сенченко «Кінчався вересень 1941 року»

Укладач - Віра Агеєва

Ілюстратор - Данііл Немировський

ISBN
9786178107536
Ілюстрації
ч/б
Автор
Підмогильний В.
Кількість сторінок
408
Код виробника
012300
Мова видання
Українська
Обкладинка
Тверда
Рік видання
2022
Формат, мм
145х205
Вес
0.52

Похожие товары на Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття

Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття